Життя українки в Україні

Флоренція стала містом, на яку нам банально не вистачило сил. Коли майже кожного дня прокидаєшся в новому місті, і воно прекрасніше за попереднє, то очі вже не бачать нічого, а ноги ледве несуть до наступного місця, позначеного на карті. Флоренція дивовижна - затишна, тиха, спокійна, навіть ім*я у неї квіткове, чи не так? Невеличке місто в якому хочеться побути подовше, щоб розгадати хоча б частину його загадок і роздивитись деталі, які тут всюди: тримачі перил у вигляді пащі лева, ліхтарі на лапах з пазурами, потаємні ходи і однакові номери будинків на одній вулиці, - тут все має своє значення. З Риму нас сюди довіз Фліксбас за 24 євро. Втамувавши голод шаурмою (нарешті шось звичне для наших шлунків і бюджетне для гаманців), ми відразу рушили у місце, де можна було скинути тягар у вигляді наплічників - у гест-хауз і він виявився таким, які лише у фільмах показують - старовинний триповерховий будинок з красивими сходами і антикварними меблями. Ми мовчки підіймались...

Рим дуже схожий на красиву, але вреднючу жінку - закриваєш очі на всі мінуси і навіть не помічаєш їх, але варто проаналізувати те, як вона з тобою чинить і розумієш, що до чого. Мій цензор і він же мій чоловік сказав, що в тексті про Рим не побачив позитиву і після такого опису нізащо б не поїхав туди. Але я не ставлю собі за ціль відлякати когось від візиту вічного міста, я лише хочу поділитись власним досвідом, яким би він не був. Тому якщо хтось чекає казкових описів, пропускайте текст і насолоджуйтесь світлинами. Наше з Римом знайомство почалось із залізничної станції Терміні. І мушу сказати, було воно доволі неприємним. Від станції ми рушили пішки прямо до гест-хаузу . Коли прибуваєш в європейське місто, очікуєш чистоти і порядку біля тисячолітніх історичних пам*яток. І дарма. Усю дорогу нас супроводжували купи сміття, жахливий сморід і безліч лежаків безхатьків. Знайшовши нашу квартиру у старовинному будинку з напівавтоматичним ліфтом і здивувавшись, що й тут нам ж...